<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<!-- If you are running a bot please visit this policy page outlining rules you must respect. http://www.livejournal.com/bots/ -->
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:lj="http://www.livejournal.com">
  <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:keit_may</id>
  <title>keit_may</title>
  <subtitle>keit_may</subtitle>
  <author>
    <name>keit_may</name>
  </author>
  <link rel="alternate" type="text/html" href="http://keit-may.livejournal.com/"/>
  <link rel="self" type="text/xml" href="http://keit-may.livejournal.com/data/atom"/>
  <updated>2006-12-12T15:08:36Z</updated>
  <lj:journal userid="11515485" username="keit_may" type="personal"/>
  <link rel="service.feed" type="application/x.atom+xml" href="http://keit-may.livejournal.com/data/atom" title="keit_may"/>
  <link rel="hub" href="http://pubsubhubbub.appspot.com/"/>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:keit_may:1264</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://keit-may.livejournal.com/1264.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://keit-may.livejournal.com/data/atom/?itemid=1264"/>
    <title>Cтаття</title>
    <published>2006-12-12T15:08:36Z</published>
    <updated>2006-12-12T15:08:36Z</updated>
    <content type="html">Чуфут-Кале&lt;br /&gt;Чуфут-Кале - одне з найзагадковіших місць Криму, Печерне місто. Пляма таємності лежить на всьому, що пов'язане з ним і мешканцями, які його покинули. Це поселення існує, як мінімум, 800 р. Загадки розпочинаються із часу виникнення міста. &lt;br /&gt;За одними джерелами, воно було засновано в XII ст. аланами - одним з войовничих племен. Надалі було захоплено військами татарського хана Ногая. Інші говорять про його появу тільки VI ст. Треті вважають, що історія Чуфут-Кале починається у XIII ст., коли татарські племена потрапили на кримський півострів, де заснували фортецю під назвою «Кирк-Ор» - що значить «сорок зміцнень». &lt;br /&gt;Дійсно, місто розташоване на гірському плато і з трьох сторін оточене практично неприступними скелястими схилами. Навіть зараз потрапити в Кирк-Ор не через ворота стародавніх зміцнень дуже важко, навіть за умови, що вам ніхто не заважає.&lt;br /&gt;«Повітряне місто» - так назвав Чуфут-Кале один з сучасників А. С. Пушкіна. Здається, що будинки і кріпосні стіни цього середньовічного міста, подібні до орлиних гнізд, приліпилися прямо на неприступній прямовисній скелі, розташованій на платі гірського відрогу, пануючого над трьома глибокими долинами. Сама природа підготувала неприступний будівельний майданчик, а людина звела на ньому місто, усиливши такий захист кріпосними спорудами. &lt;br /&gt;Татари гідно оцінили неприступну фортецю, стали називати її «Дорогоцінна Фортеця» - «Джевхер - Кермен» і зробили її столицею татарської колонії. Треба сказати, що фортеця насправді була дорогоцінною - якщо сусідні печерні міста за свою історію багато разів піддавалися захопленню, з Кик-Орк цього так і не трапилося. Столицею кримського Ханства Кик-Орк був до спорудження біля підніжжя гори міста Бахчисарай, куди й була перенесена столиця ханом Хаджі-Гіреєм у XV ст. &lt;br /&gt;Далі з'являються караїми. Коли саме, звідки і як - залишається загадкою навіть зараз. Як їм вдалося потрапити в таку добре укріплену Дорогоцінну Фортецю - історія теж мовчить. Татари вважали їх євреями, тому місто з тих пір стали називати Чуфут-Кале, що в перекладі означає «Єврейська фортеця». І караїми прожили тут більше двох сторіч. З середини XVII ст. татари покидають Кирк-Ор і там залишилися жити тільки караїми. &lt;br /&gt;Після включення Криму до складу Росії караїми оголосили себе її прихильниками, і незабаром царський уряд визнавши, що караїми не євреї, надав їм привілеї, зокрема, дозволив привласнювати офіцерські чини в армії. Тепер вони могли жити на всій території імперії. &lt;br /&gt;З того часу Чуфут-Кале стало пустіти. У 1852 р. з нього пішли останні мешканці.&lt;br /&gt;Оборонні споруди були зведені дуже хитро. Дорога до південних воріт, які вважаються таємними, проходить по крутому схилу, що обсипається під ногами і колесами пісковика. Самі ворота вбудовані в стіну складену з кам'яних блоків у горловині невеликого каньйону. Вхід дуже вузький, увійти в ряд може максимум 4 люди плечем до плеча або один віз. І тут починається... Над вузьким, дуже покрученим переходом, рядами розташовані багатоярусні печери. Практично неприступний прохід упирається в другі ворота. Таким чином, супротивник, навіть прорвавшися через перші ворота, опинявся в смертельній пастці! Саме це місце у фортеці люблять використовувати кінематографи при зйомках фільмів про стародавні культури. &lt;br /&gt;Місто дуже цікаве і справді дивне. Навіть сьогодні там відбуваються підозрілі події, не дивлячись на те, що воно покинуто жителями близько ІІ-ох ст. тому. Плато, на якому побудована фортеця Чуфут-Кале, протягнулося із заходу на схід десь на 4 км. &lt;br /&gt;Усі люди, що пробули в Чуфут-Кале хоча б одну ніч, в один голос розказують, що пережили цікавий і незвичайний період в житті. Одні в більш гострій формі, інші в менш. Але усвідомили це всі. Людина, що потрапила в місто вранці або вдень, швидше за все, відчує прилив життєвої енергії, раптовий душевний підйом і навіть деяку ейфорію. Сильніше все це проявляється не в самому місті, а в районі стародавнього ринку - за східними воротами. &lt;br /&gt;З настанням сутінків, відразу після заходу сонця, все змінюється. Люди відчувають тривогу, турботу, навіть депресію і страх. Сильніше за все - у середині міста. &lt;br /&gt;Але є місце повністю зловісне і дивне в цей час доби, а особливо вночі. Йдеться про стародавнє караїмське кладовище, що знаходиться в довгому ярі, який розходиться на два рукави, на сході плато. Коли наступають сутінки, у міру наближення до яру, в якому розташовано кладовище, люди, починають відчувати невмотивований тваринний страх, що посилюється у міру наближення до цього місця. Цікаво те, що ці відчуття виникають навіть у людей, які не знають, що вони йдуть у бік кладовища.&lt;br /&gt;Розповідають такий випадок: приблизно у 1996-1998 рр., компанія молодих панків вирішила заночувати на Чуфутськом кладовищі... Із заходом сонця, вони лишивши речі кинулися геть з цього місця, і не поверталися на кладовище до самого ранку, провівши неспокійну холодну ніч на базарній площі Чуфут-Кале!&lt;br /&gt;Сьогодні в місті постійно живе тільки одна сім'я, це сторож і за сумісництвом доглядач стародавнього міста та його дружина. Ці люди охоче розказують різні цікаві речі про Чуфут-Кале. Цікаво, що ні сторож, ні його дружина вночі по місту не гуляють, а сидять закрившися в своєму будинку. Розказують, що в самому місті біля прірви ростуть кущі, які у сутінках намагаються заволодіти свідомістю людини, яка до них необережно наблизиться, і заманити її вниз. Тим паче вони не ходять на кладовище у вечірній чи нічний час, а вдень там буває тільки сам доглядач, та й то рідко і неохоче.&lt;br /&gt;Нині між монастирем і Чуфут-Кале, в каньйоні стоїть лікарня для божевільних, яку узяли під свою опіку ченці. Оточення міста взагалі не зовсім звичайне: з північної сторони гори - селище циган, з південної - в Маріам-Дере - будинок божевільних і монастир, з східного боку - караїмське кладовище, і ще одне примітне місце - «мертва долина». Через неї проходить найкоротша дорога в Тепе-Кермен - ще одне печерне місто. «Мертвою» долину називають тому, що навіть вдень в ній стоїть «мертва» тиша, не порушувана навіть співом птахів.&lt;br /&gt;З архітектурних пам'ятників в Чуфут-Калі краще всього зберігся мавзолей дочки хана Тохтамиша Джанике-ханим - на північному краї плата, кенаса - молитовні будинки караїмів і садиба Аврама Ферковича - на південному краю плата. Крім того, східна частина міста закінчується стіною з воротами, яка і зараз не пускає в стародавнє місто незваних гостей. І, нарешті, печери. Печер тут дуже багато, які добре помітні на схилах гори, ближче до кладовища. Серед них виділяється одна - розташована на південному схилі, майже на середині плата, «трьох поверхова» печера з дивною акустикою. Будь-яка безголоса людина відчуває в ній себе як мінімум Каррерасом! Легенди говорять, що саме ця печера слугувала в'язницею. &lt;br /&gt;Можна ще багато розказати про цей прекрасний куточок Криму, але краще один раз побачити, ніж довго читати.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Використані інтернет сайти:&lt;br /&gt;&lt;a href="http://karaims.pochta.org"&gt;http://karaims.pochta.org&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;a href="http://archeologia.narod.ru"&gt;http://archeologia.narod.ru&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;a href="http://ukraine.tourshar.ru"&gt;http://ukraine.tourshar.ru&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;a href="http://crimea.asinfo.com.ua"&gt;http://crimea.asinfo.com.ua&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;a href="http://content.mail.ru"&gt;http://content.mail.ru&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;a href="http://jalita.com"&gt;http://jalita.com&lt;/a&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:keit_may:957</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://keit-may.livejournal.com/957.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://keit-may.livejournal.com/data/atom/?itemid=957"/>
    <title>Вибір</title>
    <published>2006-12-05T15:32:12Z</published>
    <updated>2006-12-05T15:32:12Z</updated>
    <content type="html">Лише інкооли задумувалась над тим, що вибір є завжди. А зараз я розумію, що він є, але зробити його не можу. Тому лишаюся при своїй точці зору - все ж вибір є не завжди!!!</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:keit_may:534</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://keit-may.livejournal.com/534.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://keit-may.livejournal.com/data/atom/?itemid=534"/>
    <title>Прикольний день</title>
    <published>2006-11-08T13:14:35Z</published>
    <updated>2006-11-08T13:14:35Z</updated>
    <content type="html">Сьогодні ранок був добрим. Скоро поїду до дому, але чомусь не хочеться. Подобається Київ!!! Мрію про вихідні, а сьогодні...&lt;br /&gt;Піду здаватись Мегелі подивомось, що вийде, бо ще ніразу у нього не була. &lt;br /&gt;Оце подумала на дворі наче весна. Усе розтануло. Цікаві переміни у погоді.&lt;br /&gt; УСІХ ХОРОШИХ ЛЮДЕЙ ЦЬОМАЮ В ЩІЧКУ. Ні жартую цьомаю всіх</content>
  </entry>
</feed>
